Ввірвалася війна жахлива!
Безжалісна, болюча, зла...
І в янгола маленького Гордія
Війна життя безжально відняла...
Жив чемний хлопчик, дивні оченята!
Із старшим братом вони були
Надією для мами й тата -
Не знаю це страшної війни.
Мав хист Гордійко гарно малювати,
Навчалася мріяти, творити і любити.
Страшна біда постукала до хати
Війною страчених навіки спить!
Він не побачить більше сонечка і квітів,
До ручок іграшок він більше не візьме...
Навики оченятка вже закриті ...
Спочинь із миром, янголя мале!